ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2020 р. № 898
1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти.
2. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:
1) загальні результати навчання — сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів початкової освіти, що відповідають загальним цілям освітньої галузі;
2) здобувач освіти — здобувач освіти на першому рівні повної загальної середньої освіти;
3) початкова освіта — перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, інших нормативно-правових актах.”.
3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.
4. Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.
Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:
повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;
забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;
становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;
формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;
створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;
формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його
історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.
5. Базова середня освіта має такі цикли, як адаптаційний (5—6 класи) та базового предметного навчання (7—9 класи), що дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.
6. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначено на основі компетентнісного підходу.
7. До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:
здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;
здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;
відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння:
здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;
здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;
відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та досвід комунікації державною мовою;
відповідно до ситуації ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;
3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;
5) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності;
8) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:
спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;
виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;
10) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва;
11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.
8. Основою формування ключових компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.
9. Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:
1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;
2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;
3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;
4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;
5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;
6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;
7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;
8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;
9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;
10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;
11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.
10. Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізична культура.
11. Для кожної освітньої галузі визначено:
мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти;
компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання;
обов’язкові результати навчання учнів;
рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за циклами навчання (5—6, 7—9 класи).
12. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів:
групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;
спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;
орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.
13. Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких:
скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання;
цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання;
перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання;
цифра після крапки означає номер загального результату навчання;
наступна цифра означає номер конкретного результату навчання;
остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.
14. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.
Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 1.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) зазначені в додатках 5 і 6 та передбачають, що учень:
- сприймає усну інформацію та письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;
- взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;
- надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення іноземною мовою.
28. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.
Додаток 1
до Державного стандарту
МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
Компетентнісний потенціал
Ключові компетентності | Уміння та ставлення |
Вільне володіння державною мовою | Уміння: сприймати (зокрема читати інформаційні та художні тексти класичної та сучасної літератури (української і зарубіжних), розуміти, перетворювати, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати інформацію висловлювати думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі використовувати вербальні та невербальні засоби в різноманітних міжособистісних, соціальних і культурних контекстах дотримуватися культури мовлення та норм мовленнєвого етикету, враховувати культурні та особистісні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб адаптуватися до змінюваних умов спілкування, розв’язувати нестандартні завдання з використанням потенціалу української мови та відповідних комунікативних стратегій Ставлення: цінування української мови як чинника національної та громадянської ідентичності готовність спілкуватися державною мовою прагнення використовувати українську мову в усіх сферах життя прагнення до ненасильницької комунікації |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами | Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою Уміння: сприймати (зокрема читати рідною мовою), розуміти, перетворювати, аналізувати та інтерпретувати, оцінювати інформацію висловлювати думки, почуття, погляди в усній та письмовій формі рідною мовою адаптуватися до умов спілкування в багатомовному середовищі з використанням потенціалу рідної мови та відповідних комунікативних стратегій, ураховувати культурні та особистісні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб Ставлення: цінування рідної мови як чинника етнокультурної ідентичності готовність спілкуватися рідною мовою потреба в читанні рідною мовою |
Здатність спілкуватися іноземними мовами Уміння: використовувати власний мовленнєвий досвід для вивчення іноземних мов пояснювати роль/значення мовних явищ та системи понять, за допомогою яких формується картина світу носіїв іноземної мови використовувати у разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду, читацьких інтересів Ставлення: готовність до міжкультурного діалогу розуміння важливості оволодіння іноземними мовами для міжкультурного спілкування відкритість до вивчення іноземних мов готовність спілкуватися іноземними мовами дотримання культури спілкування, прийнятої в сучасному суспільстві, повага до культурних та особистісних відмінностей співрозмовників, усвідомлення та урахування переваг та/або обмежень окремих груп чи осіб, виявлення розуміння і співпереживання толерантність до представників іншого народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і способу життя розуміння потреби популяризації України у світі засобами іноземних мов | |
Математична компетентність | Уміння: установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію формулювати визначення, логічно обґрунтовувати висловлену думку перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема) для вирішення комунікативних завдань Ставлення: готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних проблем
|
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій | Уміння: висловлювати гіпотези, описувати процеси власної діяльності з використанням мовних і мовленнєвих засобів, зокрема іноземної мови Ставлення: прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу для |
Інноваційність | Уміння: презентувати власні ідеї, бачення, інноваційні погляди зрозуміло, грамотно, креативно, використовуючи доцільні засоби увиразнення мовлення мобілізовувати ресурси (зокрема нематеріальні та цифрові) через комунікацію для провадження інноваційної діяльності ефективно використовувати різні комунікативні стратегії для розв’язання життєво важливих проблем, зокрема в ситуаціях неоднозначності та непевності Ставлення: відкритість до інновацій, готовність продукувати нові ідеї, спонукати до цього інших осіб |
Екологічна компетентність | Уміння: використовувати потенціал текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) щодо висвітлення діяльності людини як частини природи використовувати комунікативні стратегії для реалізації екологічних проектів, формування екологічної культури та забезпечення сталого розвитку суспільства Ставлення: інтерес до здобутків українських і зарубіжних авторів, які зробили вагомий внесок у формування та поширення ідей сталого розвитку суспільства |
Інформаційно-комунікаційна компетентність | Уміння: використовувати різні види сприймання текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) для пошуку, обробки, аналізу та добору інформації діяти за алгоритмом у процесі складання плану для розв’язання комунікативних завдань комунікувати грамотно і безпечно в інформаційному просторі розрізняти емоції інших осіб у контексті комунікації розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм використовувати сучасні цифрові технології для розширення читацького досвіду та кола читацьких інтересів Ставлення: задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі прагнення етично взаємодіяти у віртуальному просторі готовність дотримуватися авторських прав прагнення особистісного розвитку як компетентного мовця і читача за допомогою цифрових технологій
|
Навчання впродовж життя | Уміння: визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення використовувати ефективні прийоми вивчення державної/рідної/іноземної мови з урахуванням власного стилю навчання постійно збагачувати власний словниковий запас через використання словників і довідкових ресурсів, зокрема цифрових здійснювати самооцінку результатів діяльності, рефлексію користуватися різними видами бібліотек та орієнтуватися в бібліотечних ресурсах Ставлення: прагнення вдосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію руйнування власних мовних і комунікативних бар’єрів, усвідомлення та подолання стереотипів розуміння ролі читання текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) українських і зарубіжних авторів для гармонійного розвитку і самовдосконалення прагнення збагачувати читацький і мовленнєвий досвід |
Громадянські та соціальні компетентності | Громадянські компетентності Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію використовувати комунікативні навички та багатомовність для ведення міжкультурного діалогу уникати дискримінування інших осіб у своїх висловлюваннях та діях критично оцінювати інформацію з різних джерел, формувати та обстоювати особистісні ціннісні орієнтири, спираючись на цінності українського народу, його історико-культурні надбання і традиції в європейському ціннісному контексті Ставлення: сприйняття громадянських цінностей, актуалізованих у текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) українських і зарубіжних авторів шанування української культури, толерантне ставлення до інших культур плекання українських національних цінностей, повага до цінностей інших народів і культур відкритість до культурного різноманіття за допомогою вивчення мови (мов) та здійснення міжкультурної комунікації повага до права та законодавства щодо забезпечення функціонування української мови як державної утвердження права на власну думку |
| Соціальні компетентності Уміння: використовувати ефективні комунікативні стратегій для співпраці в групі використовувати мову ненасильницького спілкування враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини, відповідально використовувати мовні виражальні засоби враховувати особистісні та культурні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою для здоров’я конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах із дотриманням принципів свободи особистості виявляти в текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) українських і зарубіжних авторів соціально важливий зміст Ставлення: готовність до налагодження контактів з іншими особами з використанням різноманітних мовних засобів прагнення до пізнання суспільного досвіду України та інших держав через мову та культуру, зокрема літературні твори українських і зарубіжних авторів усвідомлення взаємозалежностей |
Культурна компетентність | Уміння: використовувати мову для духовного, культурного та національного самовираження читати, аналізувати та інтерпретувати тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) українських і зарубіжних авторів сприймати та осмислювати цінності, актуалізовані в текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) українських і зарубіжних авторів використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях для формування власного світогляду та збагачення досвіду створювати тексти з вираженням власних ідей, досвіду і почуттів та використанням відповідних художніх засобів добирати тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) для задоволення власних пізнавальних та естетичних потреб Ставлення: потреба в читанні художньої літератури для задоволення та рефлексії над прочитаним цінування художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства відкритість до міжкультурної комунікації, усвідомлення індивідуальних і соціальних стереотипів, що можуть міститися в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) зацікавленість світовими культурними здобутками готовність сприймати літературний твір як структуру, відкриту до читацьких інтерпретацій у часі та просторі |
Підприємливість та фінансова грамотність | Уміння: ініціювати усну, письмову та онлайн-взаємодію державною/рідною/іноземною мовою для розвитку ідеї та її реалізації презентувати власну ідею та ініціативи зрозуміло, грамотно, з використанням доцільних виражальних засобів використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій і рішень описувати державною/рідною/іноземною мовою власні вміння та компетентності стосовно варіантів кар’єри, розвитку підприємницьких і соціальних ініціатив пояснювати значення заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо, зокрема на прикладі літературних творів українських і зарубіжних авторів обговорювати й планування доходи та витрати за допомогою ефективних комунікативних стратегій використовувати фінансові документи Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших осіб відповідальне ставлення до мовленнєвого вчинку розуміння ролі комунікативних умінь, читацького досвіду для успішної самореалізації, зокрема у професійній кар’єрі та діловому середовищі усвідомлення важливості володіння державною мовою та спілкування рідною/іноземною мовою для забезпечення добробуту і фінансового успіху готовність обстоювати важливість збільшення доходу, ощадливості та раціонального використання коштів |
Базові знання
Іноземні мови
Знання світу: значення іноземної мови для життя в мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі; місця, установи, організації, люди, об’єкти та їх взаємозв’язок і процеси у відповідних ситуаціях спілкування.
Соціокультурні знання (суспільство та культура країни мови, яку вивчають): повсякденне життя; умови життя; міжособистісні стосунки; цінності, переконання, ставлення до національної ідентичності, історії, традицій, мистецтва тощо; мова тіла; соціальні звички/умовності/стереотипи (пунктуальність, одяг, харчування, поведінка, звичаї, святкування тощо).
Інформація: джерела та види інформації; достовірність та новизна інформації; критерії добору і способи пошуку інформації; явна і прихована інформація.
Комунікація: комунікативна взаємодія; мета та ситуація спілкування; комунікативний намір; вербальні та невербальні засоби; типові стратегії спілкування; інтонаційні засоби; емоційний стан; формули мовленнєвого етикету; різноманітні стратегії продукування ідей; суспільно-культурний контекст комунікації; типові стратегії взаємодії; цифрове середовище; безпечна поведінка в цифровому просторі; соціально значущі запитання; онлайн-взаємодія.
Мовленнєві функції та мовні засоби: опис; розповідь; характеристика; аргументація власного вибору, погляду; запитування і надання інформації; розпитування для роз’яснення та уточнення інформації; пропонування, прийняття, відхилення пропозиції; прохання про допомогу; оцінювання подій, ситуацій, вчинків, дій, фактів; порівнювання подій, фактів, явищ; привертання уваги співрозмовника; висловлювання власних вражень, почуттів, емоцій, переконань, думок, згоди або незгоди; значення мовних явищ та іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність; лексичний діапазон відповідно до тематики ситуативного спілкування.
Додаток 5
до Державного стандарту
Загальні результати | 5—6 класи | 7—9 класи | ||
конкретні результати | орієнтири для оцінювання | конкретні результати | орієнтири для оцінювання | |
1. Сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах | ||||
Сприймає усну інформацію [ІНО 1.1] | розуміє розмову між іншими особами, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.1] | визначає мовленнєву ситуацію та зміст короткої простої розмови, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.1-1] | розуміє розмову між іншими особами, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.1] | стежить за основним змістом розгорнутої дискусії, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.1-1] |
| розуміє інформацію, висловлену особою для аудиторії, якщо мовлення чітке та повільне, з тривалими паузами час від часу [6 ІНО 1.1.2]
| співвідносить інформацію, сприйняту на слух, яка надана з використанням засобів наочності, якщо мовлення чітке та повільне, з повторами, а тема знайома [6 ІНО 1.1.2-1]
визначає просту інформацію, яка пояснюється у передбачуваній ситуації, якщо мовлення чітке та повільне, з тривалими паузами час від часу [6 ІНО 1.1.2-2] | розуміє інформацію, висловлену особою для аудиторії, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.2]
| визначає основний зміст простих коротких висловлювань на знайомі теми, зокрема простого висловлювання однієї особи, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.2-1]
співвідносить інформацію, сприйняту на слух, під час простої, добре структурованої презентації із слайдами, конкретними прикладами або діаграмами, розуміє пояснення до неї [9 ІНО 1.1.2-2] |
| розуміє зміст оголошення та інструкції, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.3]
| виокремлює основний зміст коротких простих повідомлень, оголошень та інструкцій [6 ІНО 1.1.3-1] розпізнає елементарні інструкції щодо часу, дат тощо, виконання повсякденних завдань [6 ІНО 1.1.3-2] | розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.3]
| розпізнає просту технічну інформацію, зокрема інструкції до побутових приладів [9 ІНО 1.1.3-1] виконує детальні інструкції [9 ІНО 1.1.3-2] розуміє оголошення в аеропортах, на вокзалах, у транспорті, якщо мовлення чітке та повільне, а сторонній шум мінімальний [9 ІНО 1.1.3-3] |
| розуміє, про що йдеться в аудіозаписах, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.4] | виокремлює основну інформацію з коротких аудіозаписів щодо повсякденних передбачуваних питань, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.4-1] виокремлює важливу інформацію з телевізійних програм, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.4-2] розпізнає важливі моменти розповіді, слідкує за сюжетом повідомлення, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.4-3] | розуміє, про що йдеться в аудіозаписах, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.4] | визначає основний зміст випусків новин і нескладного матеріалу на знайомі теми, записаного на аудіоносії, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.4-1] розпізнає основний зміст і окремі деталі усних повідомлень, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.4-2] |
| ||||
| сприймає усну інформацію з відеозаписів, якщо мовлення чітке та повільне [6 ІНО 1.1.5] | визначає теми у переглянутих відеозаписах, складає враження про їх основний зміст [6 ІНО 1.1.5-1] | сприймає усну інформацію з відеозаписів, телевізійних програм або фільмів, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.5] | розуміє зміст фільмів, якщо з подій та вчинків героїв можна отримати уявлення про сюжет, а мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.5-1] визначає основний зміст телевізійних програм на знайомі теми, якщо мовлення чітке та повільне [9 ІНО 1.1.5-2] |
Сприймає письмовий текст [ІНО 1.2] | розуміє прочитані короткі прості листи [6 ІНО 1.2.1]
| виокремлює необхідну інформацію, отриману з коротких простих особистих листів [6 ІНО 1.2.1-1] визначає основний зміст простих [6 ІНО 1.2.1-2] | розуміє прочитану особисту кореспонденцію [9 ІНО 1.2.1]
| визначає зміст описів подій, почуттів та побажань в особистих листах, листівках для регулярного спілкування з друзями [9 ІНО 1.2.1-1] виокремлює інформацію про події та емоції з прочитаних простих особистих листів, листівок, зокрема [9 ІНО 1.2.1-2]
розпізнає зміст стандартної кореспонденції та [9 ІНО 1.2.1-3] |
| розуміє письмовий текст, здійснює пошук необхідної інформації, якщо в ньому використано прості мовні засоби [6 ІНО 1.2.2]
| знаходить конкретну інформацію у простому тексті, викладеному в письмовій формі [6 ІНО 1.2.2-1] знаходить необхідну інформацію у списках та виокремлює деталі [6 ІНО 1.2.2-2] розпізнає знайомі, часто вживані написи, оголошення у громадських місцях [6 ІНО 1.2.2-3] | розуміє [9 ІНО 1.2.2]
| здійснює пошук інформації в тексті, пов’язаному з повсякденним життям (листи, брошури) [9 ІНО 1.2.2-1] сприймає важливу інформацію, розміщену на упаковках, інструкціях (приготування їжі, вживання лікарських засобів тощо) [9 ІНО 1.2.2-2] визначає відповідність короткої анотації визначеній темі статті [9 ІНО 1.2.2-3] виокремлює важливу інформацію у простих, чітко структурованих рекламних оголошеннях у друкованих засобах, якщо в них небагато абревіатур [9 ІНО 1.2.2-4] |
| сприймає прочитаний текст, здійснює пошук інформації та аргументації, якщо використано прості мовні засоби [6 ІНО 1.2.3]
| виокремлює відповідну інформацію з текстів, які описують людей, місця, повсякденне життя, культуру тощо, якщо в них використано прості мовні засоби [6 ІНО 1.2.3-1] розпізнає інформацію, подану в ілюстрованих брошурах і туристичних картах [6 ІНО 1.2.3-2] визначає факти в короткому описі чи розповіді на теми, що стосуються повсякденної діяльності, якщо в них використано прості мовні засоби і відсутні непередбачувані деталі [6 ІНО 1.2.3-3]
визначає в текстах, розміщених в Інтернеті, інформацію, що належить до особистої [6 ІНО 1.2.3-4] | сприймає прочитаний текст, виокремлює інформацію та аргументацію [9 ІНО 1.2.3]
| виокремлює основний зміст простих статей на знайомі теми [9 ІНО 1.2.3-1] розпізнає більшість фактичної інформації на знайомі теми, якщо має достатньо часу для повторного читання [9 ІНО 1.2.3-2] визначає основний зміст стислих описів на інформаційних дошках, зокрема на виставках, у музеях [9 ІНО 1.2.3-3]
|
| сприймає письмові інструкції, якщо в них використано прості мовні засоби [6 ІНО 1.2.4]
| встановлює послідовність виконання простих інструкцій до побутових пристроїв, продуктів харчування, якщо вони ілюстровані та викладені не як суцільний текст [6 ІНО 1.2.4-1] визначає етапи приготування страв за простими рецептами, якщо вони ілюстровані [6 ІНО 1.2.4-2] | читає прості чіткі інструкції [9 ІНО 1.2.4]
| встановлює послідовність виконання простих чітких інструкцій до побутових приладів, приготування їжі, інструкцій з техніки безпеки (зокрема інструкцій у громадському транспорті або з використання електроприладів) [9 ІНО 1.2.4-1]
|
| добирає та читає тексти для задоволення, якщо в них використані прості мовні засоби [6 ІНО 1.2.5] | визначає, про що йдеться в коротких розповідях, коміксах, описах життя людей тощо, складає уявлення про героїв [6 ІНО 1.2.5-1]
знаходить важливу інформацію, яка подається в короткому описі особи [6 ІНО 1.2.5-2]
| добирає та читає тексти, якщо використані в них мовні засоби належать до сфери повсякденного спілкування [9 ІНО 1.2.5] | розпізнає докладний опис місць, подій, почуттів і планів у прочитаних оповіданнях, путівниках і журнальних статтях, якщо мовні засоби часто вживані у повсякденному спілкуванні [9 ІНО 1.2.5-1] знаходить інформацію в щоденнику мандрівника щодо подій, особистого досвіду та відкриттів під час подорожі [9 ІНО 1.2.5-2] розпізнає фабулу оповідань, простих новел із чіткою сюжетною лінією, у разі потреби користується словником [9 ІНО 1.2.5-3] |
Використовує ефективні стратегії сприйняття усної інформації та письмового тексту [ІНО 1.3]
| ідентифікує окремі факти та здогадується про значення невідомих слів з контексту, якщо прослухана інформація чи письмовий текст доступний і стосується повсякденної тематики [6 ІНО 1.3.1] | розуміє загальний зміст коротких текстів і конкретні висловлювання на повсякденні теми, виявляє ймовірне значення невідомих слів із контексту [6 ІНО 1.3.1-1] використовує значення відомих слів, щоб здогадатися про значення невідомих слів у коротких висловлюваннях, що вживаються в повсякденних ситуаціях [6 ІНО 1.3.1-2] використовує числа, дати, імена, власні іменники тощо, щоб визначити тему тексту [6 ІНО 1.3.1-3] | ідентифікує окремі факти та здогадується про значення невідомих слів із контексту [9 ІНО 1.3.1] | співвідносить зміст частини тексту із змістом тексту в цілому, використовує структуру та засоби зв’язності тексту для кращого розуміння аргументації [9 ІНО 1.3.1-1] визначає з контексту значення окремих невідомих слів та зміст речення в цілому, якщо обговорювана тема знайома [9 ІНО 1.3.1-2]
робить висновки або прогнози щодо змісту прочитаного тексту із заголовку [9 ІНО 1.3.1-3] |
|
| розуміє значення та функцію невідомих виразів з їх розміщення в письмовому тексті (наприклад, на початку чи в кінці листа) [6 ІНО 1.3.1-4] |
| передбачає послідовність подій, ґрунтуючись на прочитаному початку розповіді [9 ІНО 1.3.1-4] дотримується послідовності аргументації або подій у розповіді, враховуючи засоби зв’язності тексту [9 ІНО 1.3.1-5] здогадується про значення невідомих слів у письмовому тексті шляхом виявлення їх частин [9 ІНО 1.3.1-6] |
2. Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі | ||||
Здійснює усну взаємодію [ІНО 2.1] | бере участь у бесіді, дискусії на знайомі теми, демонструє розуміння співрозмовника в передбачуваних повсякденних ситуаціях [6 ІНО 2.1.1]
| реагує на звернення, якщо мовлення чітке і повільне, у простих повсякденних ситуаціях, якщо співрозмовник докладає певних зусиль, щоб досягти розуміння [6 ІНО 2.1.1-1] використовує прості повсякденні ввічливі форми привітання і звертання [6 ІНО 2.1.1-2] спілкується з однолітками, ставить запитання та розуміє відповіді, якщо вони стосуються повсякденного життя [6 ІНО 2.1.1-3] пропонує, запрошує, просить вибачення [6 ІНО 2.1.1-4]
розповідає про своє самопочуття, використовуючи прості мовні засоби [6 ІНО 2.1.1-5] розповідає про свої уподобання та плани, висловлює власну думку та аргументує її [6 ІНО 2.1.1-6] | бере участь у бесіді, дискусії на теми, що стосуються особистих інтересів, або на теми, пов’язані з повсякденним життям, використовуючи прості мовленнєві засоби, демонструє розуміння співрозмовника у передбачуваних повсякденних ситуаціях [9 ІНО 2.1.1] | вступає без підготовки в розмови на знайомі теми [9 ІНО 2.1.1-1] підтримує розмову або дискусію, окремі висловлення в яких незрозумілі [9 ІНО 2.1.1-2] висловлює власні погляди і думки та запитує про погляди та думки співрозмовника, обговорюючи теми, що стосуються особистих інтересів [9 ІНО 2.1.1-3] висловлює свої думки щодо розв’язання практичних проблем з урахуванням емоційного стану співрозмовників [9 ІНО 2.1.1-4]
|
| цілеспрямовано спілкується із співрозмовником, який у разі потреби пропонує допомогу [6 ІНО 2.1.2]
| демонструє, що слідкує за ходом розмови, і визначає, що потрібно зробити, якщо співрозмовник докладе певних зусиль, щоб досягти розуміння [6 ІНО 2.1.2-1] веде розмову щодо простих повсякденних завдань, використовуючи прості фрази [6 ІНО 2.1.2-2] | цілеспрямовано співпрацює із співрозмовником [9 ІНО 2.1.2]
| визначає основний зміст сказаного, у разі потреби повторює частину сказаного співрозмовником, щоб пересвідчитися у взаєморозумінні [9 ІНО 2.1.2-1] висловлює припущення щодо можливого вирішення питання, наводячи аргументи та пояснення [9 ІНО 2.1.2-2]
просить співрозмовника висловитися щодо подальших дій [9 ІНО 2.1.2-3] |
| здійснює усну взаємодію з метою отримання товарів [6 ІНО 2.1.3]
| запитує просту інформацію щодо подорожі, користування громадським транспортом, запитує і пояснює, як пройти до певного місця, придбати квитки [6 ІНО 2.1.3-1] запитує необхідну інформацію, повідомляє, яку покупку хоче зробити і в якій кількості, замовляє їжу [6 ІНО 2.1.3-2] повідомляє про проблеми із здоров’ям, зокрема з використанням невербальних засобів спілкування, і виявляє свої емоції на отриману відповідь [6 ІНО 2.1.3-3]
| здійснює усну взаємодію з метою отримання товарів та послуг [9 ІНО 2.1.3]
| орієнтується в більшості ситуацій, які можуть виникнути під час подорожі: заповнення анкети, замовлення страв тощо; у разі потреби спілкується з відповідним персоналом [9 ІНО 2.1.3-1] орієнтується в типових ситуаціях або у таких, що виходять за межі стандартних, у крамниці, на пошті [9 ІНО 2.1.3-2] просить пояснити різницю між двома або кількома аналогічними товарами у крамниці, щоб обрати один з них, у разі потреби ставить уточнювальні запитання [9 ІНО 2.1.3-3] |
| обмінюється інформацією на звичні та повсякденні теми [6 ІНО 2.1.4] | спілкується під час виконання простих повсякденних завдань, які вимагають простого і прямого обміну інформацією [6 ІНО 2.1.4-1] розпитує та розповідає про навчання та дозвілля [6 ІНО 2.1.4-2] розпитує та пояснює, як дістатися до певного місця за допомогою карти чи плану [6 ІНО 2.1.4-3] запитує та розповідає про подію [6 ІНО 2.1.4-4] | обмінюються інформацією на теми, пов’язані з повсякденним життям, використовуючи прості мовні засоби [9 ІНО 2.1.4] | знаходить і передає просту фактичну інформацію [9 ІНО 2.1.4-1] запитує, як дістатися до певного місця, та розуміє детальні пояснення [9 ІНО 2.1.4-2] дає пораду щодо розв’язання простих ситуацій відповідно до своєї компетентності [9 ІНО 2.1.4-3] |
Здійснює письмову взаємодію [ІНО 2.2] | взаємодіє письмово, пише короткі прості листи [6 ІНО 2.2.1]
| повідомляє особисту стандартну інформацію, представляючи себе [6 ІНО 2.2.1-1]
пише короткі прості [6 ІНО 2.2.1-2] пише короткі прості текстові повідомлення, записки, зокрема з використанням електронних засобів [6 ІНО 2.2.1-3] пише короткі вітальні листівки [6 ІНО 2.2.1-4] | взаємодіє письмово, надає просту актуальну інформацію в особистих листах [9 ІНО 2.2.1] | пише особисті листи, детально описує власний досвід, почуття та події [9 ІНО 2.2.1-1]
пише прості листи та електронні повідомлення фактологічного характеру, зокрема, запитує інформацію, надає її чи просить підтвердити [9 ІНО 2.2.1-2] пише прості заявки з обмеженою кількістю уточнювальних деталей [9 ІНО 2.2.1-3] |
| запитує і надає інформацію в записках, повідомленнях та заповнює типові бланки [6 ІНО 2.2.2]
| пише короткі прості записки та повідомлення, що стосуються важливих потреб [6 ІНО 2.2.2-1] занотовує події, фіксує дати та час, які необхідно запам’ятати [6 ІНО 2.2.2-2]
вносить особисту та іншу інформацію до типових бланків [6 ІНО 2.2.2-3] | взаємодіє через написання записок, повідомлень та заповнення бланків [9 ІНО 2.2.2] | пише записки, що передають нагальну інформацію друзям, працівникам сфери обслуговування, вчителям та іншим особам, у доступній формі пояснюючи те, що вважає важливим [9 ІНО 2.2.2-1]
записує телефонні повідомлення, що складаються з кількох пунктів, якщо співрозмовник диктує їх чітко, з розумінням ставиться до рівня володіння мовою співрозмовником [9 ІНО 2.2.2-2] |
Здійснює [ІНО 2.3] | здійснює онлайн-взаємодію у формі простої розмови з елементами дискусії [6 ІНО 2.3.1] | бере участь в [6 ІНО 2.3.1-1] | здійснює [9 ІНО 2.3.1] | ініціює, підтримує та завершує прості [9 ІНО 2.3.1-1] |
|
| робить короткі [6 ІНО 2.3.1-2]
|
| розміщує прості дописи на знайомі теми під час [9 ІНО 2.3.1-2] розміщує в Інтернеті дописи про особистий досвід, почуття та події, детально відповідає на коментарі [9 ІНО 2.3.1-3] |
| цілеспрямовано налагоджує [6 ІНО 2.3.2] | заповнює онлайн-анкету, повідомляє особисті та інші дані [6 ІНО 2.3.2-1] виконує прості інструкції та ставить прості запитання під час виконання спільного онлайн-завдання, якщо співрозмовник готовий допомогти [6 ІНО 2.3.2-2] | цілеспрямовано налагоджує [9 ІНО 2.3.2] | здійснює онлайн-співпрацю та обмін, який вимагає простого роз’яснення важливих деталей, зокрема реєструється на навчальний курс, екскурсію, захід [9 ІНО 2.3.2-1] здійснює онлайн-взаємодію із співрозмовником або невеликою групою, яка працює над проектом, у разі наявності засобів візуалізації (зображення, статистичні дані, графіки), які ілюструють пов’язані із завданням поняття [9 ІНО 2.3.2-2] виконує інструкції та ставить запитання або просить роз’яснення, щоб виконати спільне онлайн-завдання [9 ІНО 2.3.2-3] |
Використовує ефективні стратегії здійснення взаємодії [ІНО 2.4] | ініціює, підтримує та закінчує коротку просту розмову [6 ІНО 2.4.1]
| використовує прості прийоми, щоб почати, підтримати та закінчити розмову [6 ІНО 2.4.1-1] привертає до себе увагу вербальними та невербальними засобами, ініціюючи розмову [6 ІНО 2.4.1-2] | ініціює, підтримує та закінчує розмову та просту дискусію [9 ІНО 2.4.1]
| долучається до дискусії на теми, пов’язані з повсякденним життям, використовує відповідні мовленнєві засоби [9 ІНО 2.4.1-1] ініціює, підтримує та закінчує просту розмову на знайому тему, пов’язану з особистими інтересами [9 ІНО 2.4.1-2] |
| ставить прості запитання під час виконання спільного завдання [6 ІНО 2.4.2] | демонструє те, що слідкує за ходом короткої простої розмови [6 ІНО 2.4.2-1]
| ставить запитання під час виконання спільного завдання [9 ІНО 2.4.2]
| використовує власний мовленнєвий досвід та комунікативні стратегії, щоб підтримувати розмову чи дискусію [9 ІНО 2.4.2-1] узагальнює основну думку, висловлену в дискусії [9 ІНО 2.4.2-2]
повторює частину висловленого співрозмовником для підтвердження взаєморозуміння та дотримання послідовності розмови [9 ІНО 2.4.2-3] запрошує співрозмовника до спілкування [9 ІНО 2.4.2-4] |
| просить уточнити, роз’яснити отриману інформацію [6 ІНО 2.4.3] | просить співрозмовника повторити, якщо не розуміє отриманої інформації [6 ІНО 2.4.3-1] просить уточнити ключові слова чи вирази, використовуючи сталі фрази [6 ІНО 2.4.3-2]
повідомляє про те, що не розуміє отриманої інформації, просить вимовити слово по буквах [6 ІНО 2.4.3-3] | просить уточнити, роз’яснити деталі отриманої інформації [9 ІНО 2.4.3] | запитує про додаткові деталі та просить роз’яснення у співрозмовників, щоб підтримувати розмову [9 ІНО 2.4.3-1] просить співрозмовника уточнити, деталізувати висловлену думку [9 ІНО 2.4.3-2]
|
3. Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлення іноземною мовою | ||||
Усно висловлює власні думки, почуття, ставлення та позиції [ІНО 3.1] | розповідає про людей, навколишній світ та побут з урахуванням власного досвіду, висловлює простими фразами свою думку [6 ІНО 3.1.1]
| описує простими мовними засобами свою родину, житлові умови, освіту; людей, місця та особисті речі [6 ІНО 3.1.1-1] розповідає про те, що вміє робити добре і не дуже добре [6 ІНО 3.1.1-2] стисло описує свої плани на вихідні дні або канікули [6 ІНО 3.1.1-3]
| розповідає про людей, навколишній світ та побут з урахуванням власного досвіду, висловлює свою думку [9 ІНО 3.1.1]
| описує предмети, інтереси, упорядковуючи послідовність опису [9 ІНО 3.1.1-1] описує різноманітні знайомі предмети, що входять до сфери особистих інтересів, використовуючи прості мовні засоби [9 ІНО 3.1.1-2] продукує прості розповіді, історії або описи [9 ІНО 3.1.1-3] детально розповідає про власний досвід, описує власні почуття та враження [9 ІНО 3.1.1-4]
передає зміст книги або фільму і повідомляє про своє ставлення та почуття [9 ІНО 3.1.1-5] |
| надає інформацію співрозмовникові [6 ІНО 3.1.2] | дає пояснення щодо повсякденної діяльності, використовуючи [6 ІНО 3.1.2-1] | надає інформацію співрозмовникові [9 ІНО 3.1.2] | подає просту фактичну інформацію на знайомі теми [9 ІНО 3.1.2-1] |
| обґрунтовує [6 ІНО 3.1.3]
| висловлює власну аргументовану думку, використовуючи прості мовні засоби під час монологу [6 ІНО 3.1.3-1]
| обґрунтовує власну думку, наводить аргументи під час тривалого монологу [9 ІНО 3.1.3]
| висловлює власну думку щодо питань, пов’язаних із повсякденним життям [9 ІНО 3.1.3-1] стисло аргументує та пояснює власні думки, плани, дії [9 ІНО 3.1.3-2] схвалює чи не схвалює дії іншої особи та аргументує свою думку [9 ІНО 3.1.3-3] |
|
|
|
|
|
| виступає перед аудиторією з [6 ІНО 3.1.4] | робить коротку підготовлену просту презентацію на знайому тему [6 ІНО 3.1.4-1] відповідає на прості уточнювальні запитання, у разі потреби просить повторити запитання та отримує допомогу щодо формулювання відповідей [6 ІНО 3.1.4-2] | виступає перед аудиторією з підготовленою промовою [9 ІНО 3.1.4] | робить чітку, коротку презентацію на знайому тему, чітко пояснює основні питання [9 ІНО 3.1.4-1] відповідає на уточнювальні запитання, просить повторити, якщо темп мовлення був швидким [9 ІНО 3.1.4-2] |
Висловлює свої думки, почуття, ставлення та позиції у письмовій формі [ІНО 3.2] | подає в письмовій формі інформацію про себе, навколишній світ, побут, використовуючи різні типи текстів [6 ІНО 3.2.1] | пише прості фрази та речення про себе, свою родину, житлові умови, освіту, людей і місця, розповідає короткі уявні біографії, використовує фрази і речення з простими словами-зв’язками [6 ІНО 3.2.1-1]
пише вступ до тексту або його продовження, у разі потреби користується словником і довідковими матеріалами [6 ІНО 3.2.1-2] | пише прості зв’язні тексти на знайомі теми, що входять до сфери особистих інтересів, поєднує окремі короткі елементи письмового висловлювання, упорядковуючи послідовність опису [9 ІНО 3.2.1] | пише прості, детальні повідомлення на знайомі теми, що входять до сфери особистих інтересів [9 ІНО 3.2.1-1] розповідає про свій досвід, описує почуття і реакції у формі простого зв’язного тексту [9 ІНО 3.2.1-2]
пише короткі доповіді у стандартному спрощеному форматі з використанням фотографій та ілюстрацій, повідомляє поточну фактичну інформацію та аргументує свої дії [9 ІНО 3.2.1-3] |
Використовує ефективні стратегії побудови висловлювання [ІНО 3.3] | складає план усного або письмового висловлювання [6 ІНО 3.3.1]
| використовує необхідний набір фраз із свого мовного і мовленнєвого досвіду [6 ІНО 3.3.1-1] | складає план усного або письмового висловлювання з використанням нового мовного і мовленнєвого матеріалу [9 ІНО 3.3.1] | добирає та випробовує нові фрази і вирази, ініціюючи зворотний зв’язок [9 ІНО 3.3.1-1]
|
| підтримує розмову, коли співрозмовник не може дібрати необхідний мовний і мовленнєвий матеріал [6 ІНО 3.3.2]
| використовує невербальні засоби (жести), щоб уточнити, що хоче сказати [6 ІНО 3.3.2-1] визначає, що має на увазі, вказуючи на це у висловлюванні [6 ІНО 3.3.2-2] | підтримує розмову, допомагаючи співрозмовникові дібрати необхідний мовний і мовленнєвий матеріал та враховуючи його емоційний стан [9 ІНО 3.3.2] | характеризує предмет чи явище, для точного визначення якого не може пригадати слова [9 ІНО 3.3.2-1] передає значення слова за допомогою іншого, яке означає щось подібне [9 ІНО 3.3.2-2] |
| зауважує та [6 ІНО 3.3.3] | у разі потреби просить співрозмовника підтвердити, що мовна форма є коректною [6 ІНО 3.3.3-1] | зауважує та виправляє власні мовні помилки, уникаючи непорозуміння [9 ІНО 3.3.3] | виправляє помилки у вживанні часових форм, які призводять до непорозумінь, якщо співрозмовник вказує на проблему [9 ІНО 3. 3.3-1] використовує інші стратегії у побудові висловлювання для уникнення непорозумінь [9 ІНО 3.3.3-2] |
Джерело: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової середньої освіти (витяг)
Немає коментарів :
Дописати коментар