КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 квітня 2011 р. № 462
Київ
Про затвердження Державного
стандарту початкової загальної освіти
Відповідно
до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів
України постановляє:
1.
Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти, що додається.
Установити,
що Державний стандарт впроваджується з 1 вересня 2012 року.
2. Визнати
таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012 р., пункт 2 постанови Кабінету
Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1717 “Про перехід загальноосвітніх
навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”
(Офіційний вісник України, 2000 р., № 47, ст. 2033).
3.
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити заходів для своєчасного
розроблення та затвердження типових навчальних планів, навчальних програм для
учнів початкової школи з метою забезпечення впровадження Державного стандарту
початкової загальної освіти, затвердженого цією постановою.
Прем’єр-міністр України
М. АЗАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
ДЕРЖАВНИЙ
СТАНДАРТ
початкової
загальної освіти
Загальні
положення
Цей
Державний стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт),
розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних
можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової
загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах
науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності,
інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії,
громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах
людини, родини, суспільства, держави.
Державний
стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного
підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння
змісту початкової загальної освіти.
У цьому
Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:
1)
громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально та
ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного
суспільства;
2) ключова
компетентність — спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає
можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і
належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3) ключова
компетенція — об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс
певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій
сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська,
здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань
інформаційно-комунікаційних технологій);
4)
компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на
досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності
учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;
5)
компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості,
яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно
реалізовуватися на практиці;
6)
компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній
сфері діяльності людини;
7)
комунікативна компетентність — здатність особистості застосувати у конкретному
спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми
та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8)
міжпредметна компетентність — здатність учня застосувати щодо міжпредметного
кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які
належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;
9)
міжпредметні естетичні компетентності — здатність орієнтуватися в різних сферах
життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва.
Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними,
образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до
пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10)
предметна компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід
специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового
знання, його перетворенням і застосуванням;
11)
предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах
конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії
для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення,
знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;
12)
предметна математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує
здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього
світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування
навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;
13)
предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує
здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні
та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у
сфері відносин “людина — природа”;
14)
соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з
різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у
колективі.
Державний
стандарт складається з:
Базового
навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі —
Базовий навчальний план);
загальної
характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової
загальної освіти;
державних
вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.
У
результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено
державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи,
які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.
Протягом
навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями,
які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток,
формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і
міжпредметних компетенцій.
На основі
цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка
варіативних програм і підручників.
Базовий
навчальний план
Базовий
навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за
допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне
співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження
учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна
складова змісту початкової загальної
освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми
власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається
за допомогою таких освітніх галузей, як “Мови і літератури”, “Математика”,
“Природознавство”, “Суспільствознавство”, “Здоров’я і фізична культура”,
“Технології” та “Мистецтво”. Виключення з інваріантної складової будь-якої з
освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні
початкової освіти і наступність основної школи.
В
інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально
необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.
Варіативна
складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним
закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів,
індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які
їх замінюють. У початкових класах варіативна складова включає години, які
виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за
вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Вивчення
предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає змогу
забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і
соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.
Навчальне
навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і
не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів,
установленого Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами
організації навчально-виховного процесу.
На основі
Базового навчального плану, який визначає загальні засади організації
навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх
навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення
навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових
навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в
яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з
урахуванням особливостей організації навчального процесу.
Бюджетне
фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до
встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та
варіативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі
вивчення окремих предметів.
Освітня
галузь “Мови і літератури”
Метою
освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування
його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і
літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і
літературного компонентів.
Іноземна
мова
Метою вивчення іноземної мови є
формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних
умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та
навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей
та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Для
досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
правильна
вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;
оволодіння
найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;
отримання
уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання
відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і
використання його у процесі усного спілкування;
розуміння
на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з
використанням наочності;
участь у
діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування
під час повсякденного спілкування);
уміння
коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для
початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;
оволодіння
технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів,
використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;
правильне
написання слів, словосполучень, речень і текстів;
засвоєння
елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.
З
урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна,
соціокультурна і діяльнісна.
Додаток 2
до Державного стандарту
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Освітня галузь “Мови і літератури”
Іноземна мова
|
Зміст
початкової загальної освіти
|
Державні
вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учнів
|
|
Мовленнєва лінія
|
|
|
Сфери
спілкування
Особистісна
Тематичні блоки:
Про себе, родина, друзі, одяг, місце проживання,
відпочинок і дозвілля, Їжа;
основні продукти харчування; природа і погода; тварини; свята
Публічна
Тематичні блоки:
Подорожі, враження від подорожей, короткі відомості про
країну (країни), мова якої (яких) вивчається
Освітня
Тематичні блоки:
Навчання у школі, розпорядок дня, шкільні предмети,
однокласники, види навчальної діяльності
|
аудіювання
розуміти окремі знайомі слова і прості найбільш уживані
фрази в ситуаціях повсякденного спілкування, а також невеликі за обсягом
повідомлення та інструкції
розуміти зміст повідомлення в межах особистісної,
суспільної та освітньої сфери
розуміти
інструкції і виконувати їх
розуміти
короткі прості пояснення, усне спілкування двох і більше людей; опис, сюжетні
тексти, розповідь, повідомлення, пояснення, запрошення, оголошення в межах
особистісної, суспільної та освітньої сфери спілкування
|
|
читання
читати і
розуміти навчальні та нескладні адаптовані автентичні тексти, що стосуються
особистісної, суспільної та освітньої сфери, а також тексти, що відображають
особливості побуту, життя, культури країни, мова якої вивчається, та тексти з
незначною кількістю незнайомих мовних одиниць, значення яких можна визначити
за допомогою здогадки і словника, відповідно до вікових особливостей та
інтересів учнів
|
|
|
говоріння
монологічне мовлення
уміти
висловлювати коротке повідомлення у межах відповідної сфери спілкування,
передавати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого, коротко
висловлюючи своє ставлення до осіб, подій, явищ; описувати малюнок (серію
малюнків), використовуючи у разі необхідності вербальні та невербальні опори
діалогічне мовлення
уміти
спілкуватися із співрозмовником у межах відповідної сфери спілкування;
будувати діалог з використанням основних зразків мовленнєвого етикету,
прийнятого у країні, мова якої вивчається
робити запит
нової інформації, використовуючи для цього запитання різних типів; висловлювати емоції
(радість, захоплення, подив, згоду, незгоду, сумнів) у зв’язку з почутим від
співрозмовника; ставити запитання співрозмовникові з метою з’ясування або
уточнення певної інформації у процесі спілкування, і відповідати на подібні
запитання обмінюватися
репліками із співрозмовником, уточнювати зміст почутого в разі нерозуміння
його
|
|
|
письмо
уміти
правильно у письмовій формі з використанням у разі необхідності вербальних
або невербальних опор, передати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого,
коротко висловлюючи своє ставлення до осіб, подій, явищ, описувати малюнок (серію
малюнків), використовуючи у разі необхідності вербальні опори у межах
відповідної сфери спілкування
|
|
|
Мовна лінія
|
|
|
Лексичні
одиниці: однослівні форми та стійкі словосполучення у значеннях, визначених
сферами спілкування
Граматичні
структури та явища, що використовуються у простих реченнях (фразах) для
задоволення повсякденних потреб у межах відповідної сфери спілкування
|
знати
достатню кількість лексичних одиниць і уміти використовувати їх для вираження
основних комунікативних потреб, уміти правильно вживати граматичні структури
та явища у простих реченнях (фразах) для задоволення простих повсякденних
потреб у межах відповідної сфери спілкування
|
|
Соціокультурна лінія
|
|
|
Відомості,
що належать до культурних цінностей свого та інших народів, морально-етичних
норм, особливостей вербальної та невербальної поведінки, що сприяє формуванню
умінь міжкультурного спілкування
|
уміти обмінюватися
інформацією і висловлювати свої погляди простими мовними засобами;
встановлювати соціальний контакт (вітання і прощання; знайомство;
висловлювання вдячності, вибачення)
|
|
Діяльнісна лінія
|
|
|
Стратегії
мовленнєвої діяльності, що спрямовані на виконання навчальних завдань і
розв’язання життєвих проблем
|
уміти
орієнтуватися в навколишньому середовищі та встановлювати соціальний контакт,
використовувати набуті знання, уміння та навички; оцінювати свої досягнення
|
Немає коментарів :
Дописати коментар