Державні стандарти
Державний стандарт - це вимоги до
освіченості учнів. Державний стандарт базової та середньої освіти визначає
складові та зміст освіти, встановлює державні вимоги до випускників та учнів.
Постановою визначається зміст базової та повної середньої освіти, а також
визначає базовий навчальний план.
1.
мова
та література;
2.
суспільствознавство
та естетика;
3.
культура;
4.
математика;
5.
природознавство;
6.
здоров'я,
фізична культура;
7.
технології.
Зміст базової загальної середньої
освіти є єдиним для всіх учнів.
Особистісний підхід до кожного учня здійснюється через різні методики
організації навчання, які враховують пізнавальні здібності учнів, а також через
факультативні курси. У старших школах,
в зв'язку з профільним напрямком, вимоги та зміст освіти визначається за трьома
рівнями:
1.
Рівень
стандарту
2.
Академічний
рівень.
3.
Профільний
рівень.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою
Кабінету Міністрів України
від 14 січня
2004 р. N 24
ДЕРЖАВНИЙ
СТАНДАРТ
базової і
повної середньої освіти
Загальна
частина
Державний стандарт базової і
повної середньої освіти (далі - Державний
стандарт) визначає вимоги до
освіченості учнів і випускників основної
та старшої школи,
гарантії держави у її досягненні.
Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і
варіативної складових змісту базової та
повної середньої освіти,
державні вимоги до
рівня загальноосвітньої підготовки
учнів. Виконання вимог
Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають
загальну середню освіту.
Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:
для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах
загальнолюдських та національних цінностей,
науковості і систематичності знань,
їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і
демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського
характеру школи;
для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням
української мови, української літератури,
історії України, географії
України, українського мистецтва тощо;
для індивідуалізації та диференціації навчання,
його профільності у старшій школі,
запровадження особистісно орієнтованих педагогічних
технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та
інших видів компетентності учнів.
Особлива увага приділяється практичній
і творчій складовим навчальної
діяльності. У державних
вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати,
поповнювати та оцінювати її,
застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної
освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та
вимог щодо його засвоєння учнями.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному
стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови
і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика,
природознавство, здоров'я і
фізична культура,
технології, що є
органічним продовженням змісту
відповідних освітніх галузей
Державного стандарту початкової освіти.
Зміст освітньої галузі структурується і
реалізується в системі
відповідних навчальних предметів та курсів,
програми яких затверджує МОН.
Основна школа забезпечує базову
загальну середню освіту, що разом із
початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до
вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним
для всіх учнів; особистісно
орієнтований підхід здійснюється
через варіативність методик організації
навчання залежно від пізнавальних здібностей, а також через
факультативні курси.
У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язку з цим
зміст освіти і вимоги до його засвоєння
диференціюються за трьома рівнями:
обов'язкові результати навчання,
визначені Державним стандартом,
профільний, зміст якого визначають програми затверджені МОН,
та академічний, за програмами
якого вивчаються дисципліни, що тісно
пов'язані з профільними
предметами
(наприклад, фізика
у хіміко-біологічному профілі),
а також здійснюється
загальноосвітня підготовка учнів, які не
визначилися щодо напряму спеціалізації.
Базовий навчальний план
Базовий навчальний план основної
і старшої школи охоплює дві складові: інваріантну та варіативну.
Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними закладами, що
надають загальну середню
освіту, єдиних вимог до загальноосвітньої
підготовки учнів. Варіативна складова спрямована на забезпечення індивідуальної
орієнтованості змісту освіти.
Під час складання типових
навчальних планів для
учнів спеціалізованих шкіл,
гімназій, ліцеїв і колегіумів
дозволяється перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального
часу, визначеного інваріантною
частиною Базового навчального плану.
Змістове наповнення освітніх галузей інваріантної складової визначається
Державним стандартом.
Змістове наповнення
варіативної складової формується навчальним закладом
з урахуванням особливостей
регіону, типу закладу,
індивідуальних освітніх потреб учня.
В основній школі навчальні
години варіативної складової використовуються головним
чином для загальноосвітньої підготовки учнів, індивідуальних занять
та консультацій, факультативного навчання.
У старшій школі, у
тому числі в сільських
однокомплектних школах, де створюються
різнопрофільні навчальні групи
учнів, за рахунок варіативної
складової здійснюється профільне навчання. Години цієї складової
можуть використовуватися також для
вивчення предметів за вибором учнів, факультативних занять тощо.
На основі Базового навчального
плану МОН розробляє типові навчальні
плани для загальноосвітніх навчальних
закладів. У типових
навчальних планах визначається
перелік навчальних предметів і
курсів, відповідно до
змісту освітніх галузей, кількість годин, відведених на їх
вивчення у кожному класі. Типові навчальні плани можуть відображати різні
варіанти структурування, інтеграції
та розподілу навчального
змісту за роками навчання в межах годин,
визначених Базовим навчальним
планом. На основі типових навчальних
планів навчальні заклади
складають робочі навчальні плани,
в яких конкретизується варіативна складова освіти
з
урахуванням особливостей організації
навчально-виховного процесу.
Базовий
навчальний план загальноосвітніх
навчальних
закладів II-III ступенів
(розподіл
навчального часу між освітніми галузями)
Освітні галузі
|
Загальна
кількість годин
|
||||||||
II ступінь (5-9 класи)
|
III ступінь (10-12 класи)
|
II+III ступені (5-12 класи)
|
|||||||
тиждень
|
рік
|
%
|
тиждень
|
рік
|
%
|
тиждень
|
рік
|
%
|
|
Інваріантна
складова
|
|||||||||
Мови і літератури
|
42
|
1470
|
27
|
19
|
665
|
19
|
61
|
2135
|
23,9
|
Суспільствознавство
|
12
|
420
|
7,7
|
10
|
350
|
10
|
22
|
770
|
8,6
|
Естетична культура
|
8
|
280
|
5,1
|
2
|
70
|
2
|
10
|
350
|
3,9
|
Математика
|
20
|
700
|
13
|
8
|
280
|
8
|
28
|
980
|
11
|
Природознавство
|
26
|
910
|
16,7
|
13
|
455
|
13
|
39
|
1365
|
15,3
|
Технології
|
8
|
280
|
5,1
|
6
|
210
|
6
|
14
|
490
|
5,5
|
Здоров'я і фізична культура
|
17,5
|
612,5
|
11,4
|
9
|
315
|
9
|
26,5
|
927,5
|
10,4
|
Разом
|
133,5*
|
4672,5
|
86
|
67
|
2345
|
67
|
200,5
|
7017,5
|
78,6
|
Варіативна
складова
|
|||||||||
Додаткові години
на освітні галузі,
предмети за
вибором,
профільне
навчання,
факультативи,
індивідуальні
заняття та
консультації
|
21,5
|
752,5
|
14
|
33
|
1155
|
33
|
54,5
|
1907,5
|
21,4
|
Гранично допустиме
навчальне
навантаження на
учня
|
130
|
4550
|
90
|
3150
|
220
|
7700
|
|||
Разом (загальне
навчальне
навантаження)
|
155
|
5425
|
100
|
100
|
3500
|
100
|
255
|
8925
|
100
|
* Години фізичної культури
освітньої галузі "Здоров'я і фізична
культура" не враховуються в
гранично допустимому навантаженні
учнів.
У загальноосвітніх навчальних
закладах з навчанням
мовами національних меншин, у
спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється
за рахунок загального
навчального навантаження
збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не
перевищують санітарно-гігієнічних норм.
Характеристика освітніх галузей
1. Освітня галузь "Мови і
літератури"
Мета - формування комунікативної і літературної компетенції, що базується
на знаннях, уміннях пізнавального
і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.
Зміст освітньої галузі ґрунтується
на принципі наступності між початковою,
основною і старшою
школою, враховує мовну та літературну
підготовку учнів початкової школи.
Освітня галузь "Мови і літератури" складається з
мовного і літературного компонентів,
кожен з яких
має свої складові. Зокрема, до мовного компонента входять:
українська мова, мови національних меншин,
іноземні мови, а до літературного
- українська, зарубіжна, рідна
(якщо вона не
є українською)
література (літературна освіта).
Кожен з компонентів та їх
складові містять кілька наскрізних змістових
ліній. Змістовими лініями
мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і
діяльнісна (стратегічна).
Мовленнєва лінія забезпечує
вироблення і вдосконалення вмінь та
навичок в усіх
видах мовленнєвої діяльності
(аудіювання, читання, говоріння, письма); мовна - засвоєння системних
знань про мову як засіб вираження думок
і почуттів людини
та формування мовних умінь
і навичок; соціокультурна -
засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів,
норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями,
націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові;
діяльнісна (стратегічна) - формування загально-навчальних умінь
і навичок, опанування стратегій, що
визначають мовленнєву діяльність,
передусім спрямованих на
розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем. Зазначені змістові лінії
формують комунікативну мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну
(стратегічну) компетенцію особистості.
Змістовими лініями
літературного компонента є
аксіологічна, літературознавча, культурологічна.
Аксіологічна лінія забезпечує опрацювання художнього твору у єдності
його етичних та естетичних вимірів,
спрямованість роботи над текстом на формування ціннісних орієнтацій і
розвиток творчих здібностей особистості;
літературознавча - засвоєння
основних теоретико- та історико-літературних знань
і розгляд твору
у
контексті літературного
процесу; культурологічна –
усвідомлення літератури як складової частини духовної культури
українського та інших народів. Ці змістові лінії формують літературну
компетенцію учнів.
Зміст мовного компонента.
Українська мова, мови національних меншин, іноземні
мови формують в
учнів стійку мотивацію
до вивчення мов, забезпечують усвідомлення
функцій кожної з мов у навчальному процесі
і в суспільстві;
виховують повагу до української мови як державної та
до інших мов;
розширюють та активізують словниковий
запас учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відображають реальне життя
народу, мова якого вивчається,
особливості його життєвого
досвіду, історії, культури; сприяють формуванню толерантного ставлення
до різних народів, розумінню
важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом
спілкування в різних сферах, розвитку в
учнів мовних, інтелектуальних і
пізнавальних здібностей;
формують гуманістичний світогляд,
моральні та естетичні переконання, національні та
загальнолюдські цінності.
Зміст літературного
компонента. Українська література, зарубіжна література, літератури національних меншин передбачають формування потреби
і відповідних навичок
у читанні художньої літератури; створення
на основі засвоєних
літературних знань оптимальних
умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; формування національних
і загальнолюдських цінностей;
залучення
учнів до найкращих здобутків духовної
культури.
Основна школа
Зміст мовного та літературного компонентів в основній школі спрямований
на досягнення належного рівня
сформованості вміння користуватися мовними
засобами в усіх
видах мовленнєвої діяльності, читати
та усвідомлювати прочитане;
залучення до художньої літератури,
а через неї - до фундаментальних цінностей культури; формування
гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних
інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій свого народу та
толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.
Завданнями освітньої галузі в основній школі є:
формування стійкої
мотивації до вивчення української, іноземних мов, мов національних меншин, української,
зарубіжної літератур,
виховання відчуття краси і виразності рідного слова, поваги до
української мови та інших мов;
ознайомлення з мовною системою та формування на
цій основі базових лексичних,
граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;
вироблення умінь і навичок
в усіх видах
мовленнєвої діяльності
(аудіювання, читання, говоріння,
письмо) і в різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);
формування комунікативної компетенції;
ознайомлення з
найвизначнішими
досягненнями художньої оригінальної
та перекладної літератури;
розвиток умінь сприймати літературний твір
як явище мистецтва;
формування читацької та мовленнєвої
культури, творчих здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу та
оцінювання прочитаного;
формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини, її
моральних та естетичних цінностей, особистісних рис громадянина України, який сприймає і поділяє національні та
загальнолюдські цінності, відчуває свою приналежність до європейської
спільноти.
Мовний компонент
Іноземні мови
Мовленнєва лінія
Зміст освіти
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
Мовленнєва лінія
|
|
Сфери спілкування
|
Розуміння
із слуху (аудіювання)
|
Особистісна
Тематичні блоки:
я, моя родина, друзі; відпочинок,
дозвілля; покупки, відвідання
магазину; природа і погода, охорона довкілля
|
Уміння розуміти зміст нескладних висловлювань, що стосуються особистісної суспільної, освітньої сфер, а також нескладні тексти пізнавального та країнознавчого характеру.
Уміння
розуміти повний зміст
висловлювання вчителя, учнів що
стосуються особистісної,
суспільної, професійної і освітньої сфер;
розуміти нескладні
тексти, виділяти головну думку, використовуючи лінгвістичну та
контекстуальну здогадку;
розуміти прості
пояснення, що стосуються використання різних
видів транспорту, пересування в незнайомому місті.
Уміння розуміти основний зміст
коротких простих повідомлень, оголошень, репортажів; здобувати інформацію з коротких радіо- та телепередач на побутову тематику; узагальнювати інформацію, робити на
її основі власні висновки
|
Читання
|
|
Публічна
Тематичні блоки:
охорона здоров'я; у бібліотеці,
улюблений письменник, книга; кіно і театр; телебачення; музика, відвідування
концерту; молодіжна культура; наука, технічний прогрес; життя суспільства;
подорож, екскурсії по місту; пам'ятки культури різних країн; спорт, відомі спортсмени.
|
Уміння розуміти зміст нескладних автентичних текстів
різних жанрів і
стилів, що співвідносяться з особистісною,
суспільною, освітньою сферами спілкування; користуватися словником
та іншою довідковою літературою.
Уміння розуміти основний зміст
газетних, журнальних, публікацій науково-популярного і публіцистичного стилів, виділяти головну думку.
Уміння переглянути значний за обсягом
текст (серію текстів)
для пошуку необхідної
інформації; здобувати інформацію з оголошень, проспектів,
меню, розкладів, брошур, коротких офіційних документів
|
Говоріння
|
|
Освітня
Тематичні блоки:
робота і професія, професія та покликання, професійне становлення, вибір професії
|
Монологічне
мовлення
Уміння робити зв'язне повідомлення, використовуючи у
разі потреби лексичні
або зображувальні опори; робити повідомлення за
певною ситуацією в межах визначених сфер спілкування; передавати основний зміст
прочитаного, побаченого або почутого, висловлюючи своє ставлення до осіб,
подій, явищ тощо, про які йдеться.
Діалогічне
мовлення
Уміння без
попередньої підготовки
встановлювати і підтримувати спілкування із співрозмовником у
межах визначеної тематики і
сфер спілкування;
ініціювати і завершувати спілкування, використовуючи для
цього відповідні зразки мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мова якої
вивчається; ініціювати і підтримувати діалоги, доводити
співрозмовникові власну точку зору
|
Письмо
|
|
Уміння робити нотатки; складати план; заповнювати
анкету, опитувальний лист; писати листа, повідомлення, автобіографію; писати
твори в межах визначених сфер спілкування
|
|
Мовна лінія
|
|
Активна і пасивна лексика, фразеологічні ідіоми, стійкі вислови;
граматична система мови, яка вивчається,
категорії, класи і структури нормативної граматики
мови, яка вивчається; багатозначність слів, їх зв'язок з контекстом, граматична семантика; системи транскрипційних знаків
|
Знання достатньої
кількості лексичних одиниць для висловлювання у межах визначеної тематики і сфер спілкування
Уміння
свідомо та правильно складати речення,
необхідні для використання у
найбільш типових ситуаціях.
Знання основних правил орфографії та пунктуації
Уміння продукувати писемне повідомлення з
дотриманням мовних правил
|
Соціокультурна лінія
|
|
Відомості, що стосуються особливостей культури, звичаїв, традицій, свят;
діячів літератури, мистецтва і науки; суспільно-політичних реалій та державної
символіки; реалій побуту,
культурно-
архітектурних пам'яток, музеїв, театрів тощо країни,
мова якої вивчається
|
Уміння
здійснювати мовленнєві функції,
вживаючи загальні вирази та
висловлювання. Знання основних правил етикету країни, мова якої вивчається. Усвідомлення і
толерантне ставлення до традицій,
звичаїв, цінностей та ідеалів, характерних
для народу, мова якого
вивчається
|
Діяльнісна (стратегічна) лінія
|
|
Стратегії спілкування і навчання
|
Уміння
сприймати новий досвід(нову мову, нових людей, нові способи поведінки) і застосовувати інші компетенції, для того,
щоб на основі спостереження, аналізу, узагальнення,
запам'ятовування, адекватно діяти у
навчальних та життєвих ситуаціях
|
Старша школа
Навчання мови та літератури
у старшій школі
полягає у подальшому розвитку
умінь і
навичок в усіх
видах мовленнєвої діяльності
(аудіюванні, читанні, говорінні, письмі) забезпечуючи комунікативну компетенцію
з іноземних мов
на рівні В1+*; заохоченні школярів до читання
художньої літератури, ознайомлення
з
фундаментальними
цінностями культури; у
формуванні гуманістичного
світогляду особистості, сприянні
розширенню культурно-пізнавальних інтересів, вихованню
в учнів поваги
до свого та інших культурних традицій.
* відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.
Завданнями освітньої галузі в старшій школі є:
формування мотивації до вивчення мови та літератури; пізнання через
мову історії, культури
народу, естетичних та
моральних цінностей; формування духовного світу учнів, світоглядних
уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;
вироблення вмінь
орієнтуватися в потоці
різноманітної інформації
українською та іншими
мовами, знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати,
застосовувати на практиці
відомості, одержані в словесній чи іншій формі;
розвиток умінь вільно спілкуватися
у різних ситуаціях; формулювати власну думку,
висловлювати почуття щодо життєвих явищ, морально-етичних, естетичних,
суспільних та інших
проблем; розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними;
подальший розвиток базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних,
правописних умінь і навичок на основі узагальнення і поглиблення знань
учнів про мову
як суспільне явище;
удосконалення навичок
самостійної навчальної діяльності, розвиток інтелектуальних, творчих
здібностей учнів.
Мовний компонент
Іноземні мови
Мовленнєва лінія
Зміст освіти
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
Мовленнєва лінія
|
|
Сфери спілкування
|
Розуміння
із слуху (аудіювання)
|
Особистісна
Тематичні блоки:
я, моя родина і друзі; дозвілля
підлітків; харчування; покупки; природа і погода; проблема забруднення
довкілля
|
Уміння
розуміти висловлювання із запропонованих тем, а також автентичні тексти
пізнавального і країнознавчого характеру.
Уміння
розуміти висловлювання вчителя,
учнів; розуміти нескладні
автентичні пізнавальні тексти, просту технічну інформацію. Уміння розуміти
основний зміст новин, що повідомляються, пізнавальних радіо-
і телепередач; розуміти дискусію,
що проводиться в класі (або подається у звукозапису). Уміння
розуміти оголошення
|
Читання
|
|
Публічна
Тематичні блоки:
охорона здоров'я; у бібліотеці; літературні
жанри, вітчизняні та зарубіжні
письменники; кіно і театр; телебачення; мистецтво, відомі
художники, скульптори; опис
картин, музею, виставки або
галереї; музика; молодіжна
культура, молодіжний рух в Україні
та світі, участь молоді у розв'язанні громадських проблем; наука і
технічний прогрес, вплив
науково-технічного прогресу на життя
людини і стан довкілля; сучасні засоби комунікації і технології; життя суспільства; подорож,
спорт, роль спорту в житті людини
і суспільства, міжнародні
спортивні змагання; країни, мова яких
вивчається, їх географічне розташування, історія, політичний і державний устрій,
економіка, культура, література,
видатні діячі.
Професії.
|
Уміння розуміти
нескладні відвідування
автентичні тексти різних жанрів і стилів, у тому числі художні, науково-популярні, публіцистичні тексти, використовуючи
мовну здогадку з опорою на
контекст або словотворчі елементи; аналізувати окремі місця в тексті; визначати найбільш значущу інформацію; систематизувати
і коментувати одержану інформацію; Уміння
користуватися довідковою літературою. Уміння розуміти та аналізувати матеріали
преси.
|
Говоріння
Монологічне
мовлення
Уміння без
попередньої підготовки
висловлюватися в певних сферах
спілкування і тематики; достатньо повно передавати зміст прочитаного, побаченого або
почутого, висловлюючи та обґрунтовуючи своє ставлення до осіб,
подій, явищ, про які йдеться; брати участь у дискусіях, логічно та аргументовано висловлюватися з обговорюваних проблем доводити свою
точку зору і своє ставлення до них.
Уміння
складати план, тези, твір,
лист, відповідно до змісту та теми
|
|
Освітня
Тематичні блоки:
шкільне життя, типи навчальних закладів; участь у міжнародних освітніх програмах
|
Діалогічне
мовлення
Уміння без
попередньої підготовки
спілкуватися з носіями мови
на основі визначеної тематики; використовувати лексичні одиниці та
найбільш уживані формули, що надають спілкуванню більшої виразності, емоційності
та переконливості
|
Мовна лінія
|
|
Активна і
пасивна лексика, фразеологія (ідіоми,
стійкі вислови);
граматична система мови, категорії, класи і структури нормативної граматики мови, що вивчається; багатозначність
слів, їх зв'язок з контекстом, граматична семантика; системи транскрипційних знаків
|
Знання лексичного матеріалу на найбільш загальні теми; володіння чіткою
вимовою та інтонацією. Уміння представити чітке, змістовне письмове повідомлення з
планом та виділенням абзаців
|
Соціокультурна лінія
|
|
Система світоглядних, культурознавчих, естетичних, етичних, історичних відомостей, відображених у мові, що вивчається
|
Уміння відображати засобами мови бачення
світу, способу життя та
мислення, особливості культури
певного народу. Уміння
висловлюватися на різні теми (музика,
фільми тощо); усвідомлювати відображення у мові
особливостей культури певного народу, уміння спілкуватися з урахуванням цих особливостей з представниками різних культур
|
Діяльнісна (стратегічна) лінія
|
|
Стратегії спілкування і навчання
|
Уміння сприймати новий досвід, аналізувати,
узагальнювати, запам'ятовувати, адекватно діяти у навчальних та життєвих ситуаціях
|
Немає коментарів :
Дописати коментар